Колінний суглоб, як найскладніший і найбільший за будовою, має міцний зв’язковий апарат. Він, поряд із сухожиллями та м’язами, утворює допоміжну структуру суглоба. Сприяють щільному приляганню кісток коліна один до одного. Зміцнюють, спрямовують, гальмують зайву рухливість гомілки. Іноді внаслідок травми чи невдалого руху відбувається пошкодження зв’язок колінного суглоба – розрив чи розтяг. За посиланням https://majestic.org.ua/travma-gomilki-mkb-10/ можете дізнатися докладні способи лікування коліна та гомілки.

Зв’язки коліна

За допомогою зв’язок коліна між собою з’єднуються та фіксуються певні кістки. У колінному суглобі їх три: надколінок (колінна чашка), виростки великогомілкової та стегнової кістки. Для зв’язок характерна ізометричність – збереження у будь-якому положенні постійної довжини. Розташування та кріплення хрестоподібних зв’язок коліна до кісток

Більшість зв’язок є тяжами сполучної тканини. Кожен тяж складається з волокнистих пучків різної ширини, довжини та спрямованості. Завдяки такій будові вони можуть розслаблятися, натягуватися, забезпечуючи тим самим додатковий рух гомілки. Колінний суглоб представлений такими видами зв’язок:

• передньої та задньої хрестоподібної;
• бічними (колатеральними);
• поперечної;
• надколінка; між малогомілкової і великогомілкової кісткою.

Хрестоподібні зв’язки знаходяться всередині суглоба у самому його центрі. Перехрещені щодо один одного, звідси й одержали свою назву. Передня хрестоподібна зв’язка (ПКС) стабілізує виросток великогомілкової кістки. Фіксуючи суглоб, не дозволяє коліну зміщуватися вперед. Задня зв’язка (ЗКС) має дугоподібну форму. Утримує коліно від патологічного усунення назад.

Бічні з’єднання – внутрішня, або медіальна, зв’язка та зовнішня (латеральна) зміцнюють внутрішньосуглобову капсулу коліна у місцях її найбільшого натягу. Обмежують зайві рухи.

Поперечна зв’язка з’єднує та стабілізує передні частини латерального та медіального менісків.

Зв’язування надколінка бере участь у розгинанні колінного суглоба. Одним кінцем кріпиться до надколінка, іншим – до бугристого виступу великогомілкової кістки.

Загальна інформація про травми капсульно-зв’язувального апарату

Міцність, надійність суглобів залежить від стану зв’язок і м’язів, що оточують суглоб.

Розтягування першого ступеня. Це досить легка травма. Стабільність колінного зчленування не страждає, біль незначний.

Розтягування другого ступеня. Для нього характерне надмірне розтягування зв’язки, що призводить до часткових розривів (надривів). Біль та набряк яскраво виражені.

Розтягнення третього ступеня. Пошкодження тягне повний розрив тканин і призводить до нестабільності коліна. З’являється сильний біль, набряк та крововилив у порожнину суглоба. Пацієнт не може ходити та згинати ногу в коліні.

Обстеження

Обстеження хворого починається з опитування, під час якого уточнюються обставини травми, з’ясовуються скарги, пальпація зв’язок суглоба. Під час огляду вдається виявити:

• місце локалізації болю;
• зміна конфігурації суглоба;
• набряк, гіперемію, флюктуацію;
• позамежну рухливість суглоба чи обмеження рухів;
• наявність місцевої температури;
• порушення ходи та інші симптоми.

Для уточнення діагнозу призначаються інструментальні неінвазивні (без порушення цілісності тканин) методи дослідження:

• рентгенографія;
• артрографія;
• ультрасонографія (УЗД із отриманням зображення структур суглоба); томографія, термографія.

З малоінвазивних методів діагностики та лікування застосовують артроскопію. За допомогою пункції визначають наявність крові, випоту у суглобі.

Клініка

Першою, але не єдиною ознакою пошкодження зв’язкового апарату є раптовий біль у ділянці коліна. При розтягуванні вона менш інтенсивна, при розриві сильна. В обох випадках виникає крововилив у товщу сполучної тканини або порожнину суглоба.

Після травми відзначається припухлість, болючість при пальпації. В області пошкодження помітний синець. При розриві хворому практично неможливо спиратися на кінцівку, пересуватись без сторонньої допомоги.

Терапія

Лікувальні заходи залежить від ступеня порушення зв’язкового апарату.

Основні методи лікування:

• консервативне,
• хірургічне (шляхом зшивання),
• хірургічні пластичні операції із застосуванням трансплантатів.

При легкому розтягуванні, частковому пошкодженні показано спокій, холод два дні. Накладають тугу давить пов’язку. Поступово методи лікування розширюються. Додаються теплові процедури, фізіопроцедури, ЛФК, масаж. Працездатність відновлюється приблизно 5 – 7 днів. З віком тривалість одужання зростає. Холод на коліно зменшує інтенсивність крововиливу

Якщо під час дослідження виявлено відрив кісткового фрагмента, значить відбувся повний розрив зв’язок. Усі симптоми виражені яскравіше. Відзначається сильний біль. На ногу неможливо наступати. Відчувається розболтаність коліна. У суглобі накопичується велика кількість крові. Клінічні прояви затягуються на 3-4 тижні.

Принципи лікування при розтягуваннях та розривах схожі. Замість бинтування накладають гіпсову пов’язку на строк до 6 тижнів. Для профілактики атрофії м’язів одразу призначають лікувальну гімнастику. Відновлення функції суглоба відбувається повільно, часом затягується на 6 – 8 місяців. При тяжких або повторних випадках ушкоджень можливі ускладнення у вигляді остеоартрозу, синовіту, нестабільності суглоба.